Ландшафтний парк у Китаї за проєктом австрійських архітекторів 

Taiyuan Botanical Garden розрахований на велику кількість відвідувачів, що визначило його просторову програму. Крім прогулянкових доріжок у проєкті передбачено музей природи, адміністративний корпус, три оранжереї, ресторан, музей бонсай та науково-дослідний центр, що примикає до нього, з бібліотекою та житлом для персоналу. Будівлі ідеально вписані у рельєф. Три теплиці, виконані у вигляді трьох напівсферичних дерев'яних ґратчастих куполів, збудовані з урахуванням технічних ноу-хау в галузі енергетичного проєктування, теплових характеристик, структурної цілісності та скління.

Найбільший купол побудований з прольотом 90 метрів: це одна з найбільших дерев'яних ґратчастих конструкцій у світі. Куполи складаються з клеєних дерев'яних балок подвійного вигину, розташованих у два або три шари, що перетинаються. Вони засклені панелями з подвійним вигином, в деяких з яких є вікна, що відкриваються. Балки дерев'яних конструкцій згруповані на північній стороні основи та розходяться віялом на південь, що створює структурну прозорість, що оптимізує сонячну енергію. Рішення DMAA використовувати деревину у цьому проєкті дозволило попередньо зібрати більшу частину конструкцій та забезпечити високу якість виконання.

Потрапити до парку можна через вхідну будівлю. Відкриті сходи ведуть через круглий отвір у плиті на величезну терасу на даху. Звідси можна охопити поглядом весь парк та відчути функцію будівлі як інтерфейс між архітектурою та ландшафтом. Консольний оглядовий майданчик ширяє над водяною гладдю в центрі парку. Звідси можна вирушити до трьох теплиць.

Тераси музею Бонсай розташовані концентричними колами, подібно до стародавніх далекосхідних садів. Дослідницький центр складається з лабораторії, студії, офісних будівель, майстерень, конференц-залів та бібліотеки.

Загальна скульптурна концепція ґрунтується на конструкції традиційних китайських дерев'яних дахів. У ресторані та чайному будиночку застосували принципи переплетення тримальних шарів, створення щаблів та масштабу шляхом додавання чи видалення їх поблизу опор, чи країв. Архітектори DMAA сподівалися відобразити діалог між внутрішнім та зовнішнім, підкреслити взаємодію архітектури та ландшафту та органічно вписати парк у забудовану інфраструктуру.

Фото: © CreatAR / © DMAA